Як відомо, найкращим накопичувачем досвіду є саме життя, впродовж якого людина пізнає себе і навколишній світ. Та бувають моменти, коли саме люди не помічають те що їх оточує: не помічають якими прекрасними бувають пори року; не оцінюють добрі справи, що для них роблять інші; не замислюються або просто не цікавляться історією свого містечка. Та хіба через це життя у нас стало гіршим, непевним, одноманітним!? Це було риторичне запитання, і кожен з вас може знай ти найбільш прийнятну відповідь для себе.
   Прогрес нашої країни, а в тому числі і нашого Градизька, не зупинити, на його шляху ми маємо щось надбати, а щось втратити, тобто сплатити ціну за те, щоб стати розумнішими та досконалішими. Та все ж дещо викликає певне збентеження, а можливо і навіть нерозуміння усього того, що відбувається навкруги нас.
   Це було таке собі риторичне відхилення, хоча насправді це стосується кожного із нас.
   Останнім часом наше селище поповнюється новими підприємствами та організаціями. Ми інколи, навіть і не задумуємось про те, скільки всього установ існує у нашому Градизьку. Прикро, звісно, що так мало обізнані про наше містечко. Тож для більшої нашої ерудованості, «вісник», буде кожного номеру розповідати читачам про існування та розвиток організацій, які прискорюють розвиток нашого Градизька. Що ж, розпочнемо!
   "Автолегпром”. Очолює його сильна духом і вдачею людина, Віталій Михайлович Скляр. Це підприємство на ринку праці з понад п’ятнадцять років. За цей час довелося багато чого пережити. З кожним роком товарообіг став значно зростати, збільшився попит на продукцію. 
   "Автолегпром” займається виготовленням та пошивок м’якої оббивки, тентів, капотів на вантажні автомобілі. Розглядаючи каталог продукції, дивуєшся, як людські руки (звісно що не без допомоги станків) можуть створити усього корисного та практичного.
   "Автолегпром” приймає замовлення із Чернігівського, Бориспільського, Черкаського, Луцького, Кременчуцького автозаводів. Сподіваємось, що найближчим часом ряди замовників ще поповняться. Кожен цех обладнаний з усіма потрібними вимогами та умовами. Хоча працювати, досить таки нелегко. 
   Жіночий швейний колектив у "Автолегпромі” за ці роки майже не змінився. Усі добросовісно виконують роботу. Кожен із них із певним досвідом, саме вони знають, як і що краще зробити. Працювати у такому гуркоті швейних машин, зможе не кожен. Тож велика їм хвала за терплячість і працьовитість!
Робота кипить і в інших цехах, так, саме кипить, бо знаходитись біля станків з яких ніби лава ллється, зможе не кожен. Але, як то кажуть «втягуєшся» з часом. 
   Територія "Автолегпрому”, а саме подвір’я, побудована досить таки вдало, та без супроводу екскурсовода незнайомій людині можна і заблукати. Приміщення усі газифіковані, приведений в належний стан і порядок. 
   В "Автолегпромі” працює багато молоді, незважаючи на свій вік, вони повністю віддані своїй справі. Ці юнаки, а також усі інші працівники працюють на благо і процвітання рідного селища. Тож зичимо їм усім бадьорості, міцного здоров’я, і нехай кожен день проведений на робочому місці буде завжди легким!
    Хай щастить Вам, легпромівці!

                                                                                                                                                                                                                         Юлія Костенко

                                                                                                                                                                                                                        № 5(8). червень 2008 р.