Потурбуйся про себе і тих, кого любиш (До Дня боротьби зі СНІДом)

10 основних фактів, які потрібно знати про ВІЛ та СНІД 
   Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини – ВІЛ – призводить до підступного синдрому імунодефіциту. ВІЛ та СНІД поки що є невиліковними хворобами.
   Людина, вражена вірусом, може виглядати здоровою і почуватися добре довгі роки. 
   Вірус може передаватися на всіх стадіях через кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко. 
   Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах. 
   Молоді люди, які мають венеричні захворювання, також становлять групу підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ.  
   Найбільш вразливі до ВІЛ – молоді люди, які вживають наркотики ін`єкційно або мають сексуальні контакти з ін`єкційними споживачами наркотиків. ВІЛ-інфекція може передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших маніпуляціях, в яких є контакт з кров`ю. Великий ризик інфікування у стоматологічних клініках, а також при переливанні крові.
   Ризик інфікування при статевих контактах суттєво зменшується, якщо партнери використовують презерватив. 
   Тест на ВІЛ здійснюється в спеціалізованих лабораторіях системи охорони здоров`я, і в першу чергу – центрами профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватись до- та післятестовим консультуванням.  
   ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користуванням спільним туалетом, басейном, постільною білизною, кухонним посудом, укуси комах, кашель та чхання.  
   Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ, вважається порушенням прав людини. 
   Київський центр профілактики та боротьби зі СНІДом: м. Київ, вул. Відпочинку, 11. Станція метро "Житомирська”. тел. 450-82-55, e-mail: kmcsnid@health.kiev.ua
   Дізнайся про ВІЛ/СНІД більше: телефон «гарячої» лінії: 8 800 500-45-10 Фонд Олени Франчук «АНТИСНІД»:  www.antiaids.org
                                                                                                                                                                      №3(3). листопад 2007 р.