Сучасна Україна "совєтська"
Нещодавно на ім`я селищного голови В.Компанійця надійшов лист-звернення Народного депутата України, голови підкомітету ВРУ з питань репресованих, етнополітики та попередження міжнаціональних конфліктів Ю.Гнаткевича. В ньому йдеться про ініціювання питань з перейменування пострадянських назв у сучасній незалежній Україні, а конкретно, в нашому селищі. В минулому номері "вісник” вже подавав інформацію про радянський слід та спадок в Україні. Але дане питання досить складне не лише з економічної точки зору. Ще більш складним воно є через різні політичні погляди населення, влади, а також особливості національних настроїв суспільства.
Колишня влада залишила в Україні свою топоніміку, яка прославляє державних і партійних діячів ленінської і сталінської доби, організаторів Голодомору і розкуркулення, ініціаторів руйнування храмів, а часто відвертих вбивць і катів. Українські міста часто нагадують музеї ленінізму-сталінізму. У колишній козацькій столиці Запоріжжі ми маємо сім об'єктів названих його іменем: пам'ятник Леніну, проспект Леніна, порт ім. Леніна, Дніпрогес ім. Леніна, парк ім. Леніна, озеро ім. Леніна, острів ім. Леніна. Майже в кожному місті центральна вулиця носить його ім'я. Досі лишаються вулиці, що прославляють Котовського, який наказав розстріляти 359 українців—воїнів армії Української Народної Республіки. Зберігається ім'я Ворошилова, який ставив підпис під списками людей, які за волею Сталіна підлягали розстрілові. Прикладів таких безліч.
Незважаючи на президентські укази Кучми та Ющенка про ліквідацію символів тоталітаризму, влада на місцях їх не виконує, через різні причини. Тому депутат звернувся від імені усіх репресованих у часи тоталітарного режиму до представників влади та місцевої громади з пропозицією створити відповідні комісії з найменування і перейменування об'єктів місцевого підпорядкування та донести дану інформацію до широкої громадськості.
Але треба зауважити, що лише місцева громада після обговорення повинна прийняти рішення про перейменування. Лише потім відповідна Комісія з місцевою владою втілює це в життя.
"Вісник” поцікавився тими, кого ж ми шануємо у незалежній Україні??? Принаймі, тими, які згадуються в назвах нашого селища.
Щорс Микола - військовий діяч родом зі Сновська (тепер Щорс). З 1918 року - командир повстанських та радянських військових частин які зайняли Київ. Загинув у бою з Українською Галицькою Армією біля с.Білошинці (тепер Щорсівка на Житомирщині)
Калінін Михайло - російський партійний діяч. 1932 року підписав "Закон про п'ять колосків”, ініціатором якого був Сталін.
Кіров Сергій - радянський партійний діяч, секретар Ленінградського міськкомітету ВКП(б). В Україні ніколи не був.
Чапаєв Василь - радянський військовий. В Україні ніколи не був.
Люксембург Роза - німецька комуністка. Засновниця компартії Німеччини.
Ленін Володимир - радянський революціонер, перший керівник тоталітарного СРСР. В Україні ніколи не був, української мови не розумів, культурою не цікавився. Вважав Україну "закордоном”. Не допускав створення українських партій. Організував у 1917-1918 рр. радянську інтервенцію в Україну.
Фрунзе Михайло - один з воєначальників Червоної Армії під час громадянської війни. Керував боротьбою проти повстанського руху в Україні.
А також згадав тих, хто заслуговує пам'ятного ім'я
Вербицький Михайло - композитор, автор музики до національного Гімну України.
Дорошенки Михайло та Петро - українські гетьмани.
Драй-Хмара Михайло - закатований більшовиками український письменник.
Джеймс Мейс - американський дослідник Голодомору в Україні.
Івасюк Володимир - український композитор та виконавець, автор "Червоної рути”.
Кобилянська Ольга - українська письменниця.
Калнишевський Петро - останній кошовий отаман Запорізької Січі.
Кириченко Раїса - народна співачка України.
Курбас Лесь - замордований більшовиками режисер.
Лобановський Валерій - футбольний тренер Збірної України.
Мазепа Іван - гетьман України.
Сікорський Ігор - український авіаконструктор.
Скоропадський Павло - український гетьман.
Сухомлинський Михайло - український педагог.
Чурай Маруся - полтавська співачка.
Цей список можна продовжувати і далі, враховуючи і місцевих громадських та культурних діячів.
Петро Волошин, історик
